Zarina, 35 - 14 октября 2006 02:05

Чи було таке, чи ні -
ніхто того не знає...
Та люди переказують,
що іноді буває...
Буває не у кожного,
та мало де проходить...
Проходить не без сліду -
в душі щось залишає...
Залишить вкого посмішку,
а в кого й шмат кришталю,
Що був учора Вазою,
а нині? - вже й не знаю...

Отеє "по-укрАїнськом"
любов"ю називають.
Не зовсім зрозумілеє,
та всі "те" поважають.
Воркочуться, хлопочуться,
аби "то" відшукати,
Те почуття закоханих,
що вміє вчить літати.

Подивишся - вже й крила є,
а глянеш - понад гаєм...
Несешся, наче вітерець
І любиш свою Галю!
Ще й посмішкааж розрива,
від почуття сандалів,
Які нізвідки на ногах
несуть все далі й далі...

Як добре, що людям притаманне
те почуття кохання!
Подивишся на милую -
й живеш, наче востаннє!!!

• 
• 
•