Neznakomka, 45 - 8 июня 2008 15:39

вродливее личко твое-
а ти мені посміхався дарма..
і хоч літо на дворі бринить-
але у душі вже зима.
як хотіла я бути з тобою,
вийти з туги даремних обійм.
чимось ми однакові,двое..
але я не твоя-ти не мій.
чий ти-цього не знаю,
я чия-я не знаю й цього.
десь там світла промінчик за краем
заблукалого щастя мого..
все спочатку-літа пробігають,
душі злі та хтиві слова..
все пройде без ліда,все минае,
але чого ж мені все таки жаль?
дощ змивае все,але серце ще плаче
-кам*яніе тихенько в жалю..
чого сподіватись? де щастя,юначе?
лише вітер у лісі шепоче-люблю..

• 
• 
•