Наверх
Войти на сайт
Регистрация на сайте
Зарегистрироваться
На сайте недоступна
регистрация через Google
Мобильные приложения
AppStore GooglePlay

Григорій, 72 - 27 сентября 2008 00:26

Все
Отредактировано:27.09.08 00:27
Бачив Ступку королем. Бачив божевільним поетом. Гетьманом. Днями побачив старим нешасливим євреєм. У якого життя забрало майже все - як колись Бог у Іова.
І знову Ступка змушує повірити, що ти бачиш саме цього чоловіка, його нещастя, що його життя, слова, мовчання, жести - саме такі...

Не можу збагнути сили цього таланту!

А поза спектаклем - як дивно-наївно уявляв собі Шолом Алейхем ті страшні страждання, які очікують на людей (і євреїв, і українців, і німців і всіх-всіх-всіх) в ХХ сторіччі...

Життя перевершило найстрашніші здогадки, було жахливішим. Страждання, що випали на долю дочок Тевеля, здаються з погляду сторічної давнини чи не щастям...
Добавить комментарий Комментарии: 0
Мы используем файлы cookies для улучшения навигации пользователей и сбора сведений о посещаемости сайта. Работая с этим сайтом, вы даете согласие на использование cookies.