Григорій, 72 - 30 августа 2009 22:14

Вінниця. Місто, що традиційно лишається поза основними потоками туристичних натовпів. І не розраховує на них. Просто потроху живе. Десь багатіє. З'являються тротуари, на яких вже не обов'язково зламаєш ногу.
І - з'являються кафе. Вони розраховані на звичайного вінничанина. І ціни (50 грн. друга страва, 10 грн кава і т.і.) наче не повинні давати надприбутки і викликати бажання відкупитись за пограбоване (мистецький арсенал).
Але...
В кафе "Віденська кава" по п'ятницях на окремій терасі (5 столиків) весь вечір, з 20 до 1.00 грає саксофоніст...
Оце минулої п'ятниці, 28.08, просидів там весь вечір. Спочатку було заповнено 3 столики - закінчував я сам. Ні, не сам. Із цим хлопцем, що 3 роки тому закінчив училище Глієра і зараз працює в цьому милому, затишному кафе.

І власники кафе платять йому, хоча більшість відвідувачів лишаються в іншому залі, де звучить американська попса - це більш адекватно до сьогодні.

Може, саме так, поступово, треба створювати світ, якщо маєш хоч маленьку копійку для цього?

• 
• 
•